Ratings (100 books)
Це було легке, розслаблююче читво на фоні нашої жахливої реальності. Загалом не скажу, що невдало, але й не шедевр, як минула, лол...
#бінго_іншого_культу
приїду з роботи і напишу відгук хіхі
Ох, Джейкобе... Яка ж сімейна травма тобі успадкувалась разом зі здібністю бачити те, що не бачать інші. Ностальгія, ностальгія та ще раз ностальгія. Саме так я можу описати цю серію книг, яка у свій час стала не тільки сенсацією, а й по суті моїм особистим прожектором у світ літератури.
Ця серія справді варта часу, щоб крізь роки знову її пізнати. Тому дайте мені не рекаснутий фільм по ньому і все буде харашо (Пробач, Елло Пернелл ˙◠˙)
цікава концепція, але паршиве виконання
Ось, як краще описати цю книгу.
Ура закриття планів ще за серпень в вересні. Про книгу.
Особисто мені робота сподобалася лише частково. Мене захопив початок. Все.
Бідне населення, спустошена земля та персонажка, яка забирає личину свого брата, щоб вижити.
Але десь приблизно в середині, або там, де почалися всі частини з війною та політикою, я здебільшого втратила інтерес. Мені у свій час вистачило читати цю політику ще в вині. А можливо, я згоріла на цьому сетингу взагалі через даньмеї. Не знаю.
це було шикарно!!!
150+ сторінок грибів, грибків та грибниць в різних їх проявах >.<
що ж, це було довго та ДУЖЕ довго, перші 100 сторінок, взагалі, нічого не було ясно...
а наступні 350 взагалі можна подумати було, що це звичайна YA про обраного якого чекає шлях обраності, за що, я б дала тверду 3, але від 400 сторінок пішла жара, за яку я звісно додаю бал іхіхіхіхі
Good Girls never get angry; they only smile in to their husbands, loving their children and let their men do whatever they want. Good Girls always loves their families and let them do whatever they want. Go ahead, kill me, I don’t mind, I’m the Good Girl
